ЧЕТВЕР часопис текстів і візії Архів Фотоархів Рецензії Форум Лінки Бібліотека
ЧЕТВЕР часопис текстів і візії
З М І С Т
Андрій БОНДАР
Світлана ПИРКАЛО
Юрій ЗАВАДСЬКИЙ
Гапа Н. КАРПА
Сергій П’ЯТАЧЕНКО
ІЗДРИК
Олег КОЧЕВИХ
Світлана ПОВАЛЯЄВА
Таня ГРИГОРЕНКО
MARI-DARI
Лінор ГОРАЛИК
Остап СЛИВИНСЬКИЙ
Тимофій ГАВРИЛІВ
Маріуш ҐЖЕБАЛЬСЬКИЙ
Устя ІВАНІВНА
Марта ПОДҐУРНІК
Петро ЯЦЕНКО
Кшиштоф СІВЧИК
Назар ПАНЧИШИН
Беата КОРОЛИШИН
Олексій ПУЗИР
Олена ДЖЕНІНҐС
Чеслав МІЛОШ
Роберт ҐЕРНҐАРДТ
ІБТ contra ЖАДАН
 

Юрій ЗАВАДСЬКИЙ / Уривок з роману «НЕ ДУМАЙ ПРО ЧЕРВОНЕ»

З НЕВИДАНОЇ КНИГИ


пампа рампа, рампам пам,
пара рара пам пам,
памрам пара, рапа рам,
рампа, рампа, рампа

***
1 2 3 4 технічна перевірка
1 2 технічна перевірка 1 2 3 4
технічна перевірка 1 2
технічна перевірка 1 2 3 4 5
технічна перевірка технічна
1 2 технічна перевірка технічна перевірка
1 2 3 4 5 технічна перевірка
технічна 1 2 перевірка 4 3 2 1
раз раз раз
технічна перевірка
технічна перевірка
технічна перевірка
1 2 3 4 1 2 3 4
технічна перевірка
1 2 3 4
технічна перевірка
1 2 технічна перевірка технічна перевірка
1 2 3 4 5 6 7 8 9 0
технічна перевірка
технічна перевірка
272727 112233 технічна перевірка
1 2 3 4
80501111111 технічна перевірка

раз раз ***
технічна перевірка технічна газова будка:
перевірка технічна перевірка ге, гебан, гебель,
технічна перевірка технічна гев, гевал, геде, гевер,
перевірка технічна перевірка гей, гела, гелета,
технічна перевірка технічна гембель, гембочка,
перевірка технічна перевірка гемон, генде, гендель,
технічна перевірка технічна гентина, гепа,
перевірка 1 2 3 4 гербатка, гергепа,
герґев, герець,
раз раз герун, гет, гетька,
80352222222 гетьман, гець
юра привіт
технічна перевірка технічна геееееееееееееее
перевірка
1 2 3 4
раз раз ***
зараза неназваний вірш:
технічна перевірка *.txt

 

... Вулиці на перехресті — руки… Дошка з оголошеннями… Підкидаючи раз за разом сірникову коробочку — зловити. Ішлося в юрбі… Барабаном до асфальту… Милувався обличчям. Ніби потоки; в юрбі — в сірнико вій коробці… Подумав, що марно… От якби: перехрестям перейшла і попрямувала на площу. Він спішив і побіг, коробку сірників в руці… Я хотів би вогню… Навіщо мені?..
Так… Але сірники зайві… Нещодавно я ви лила свій акваріум із вікна і не жалкую… Риби просто… Та і вогонь до води… ... Сонце впало за обрій і вдарило в спини сходом крові, сходом. Збігти сходами… Це легше, з ріки… Так, хвилі розтинають губи, як ножі, а потім виносять на берег… Знову західсхід, і в голові закрутило: на ці зелені плями в сквері. Очі, зникаючи поступово. Шматки загуслої фарби… Може запалити… Ключ я загубила, але щось можна… Наприк лад, сонце…
... В мокрому полі вороння чорноземом. В мокрому полі вороння відчиняло двері і впускало до кімнати. Десь далеко… Знаєш, як це легко?.. Ну, а як… Колись вороною… (Знала, якто вороною одним боком диви тись на чиїсь завмерлі очі). «Барабаном гупало до асфальту, і звук заглядав в лиця»… Як, він знав те все?.. Ні… Того разу було трохи — на мості, аніж зустрічей перед… Він підкинув сірникову коробочку, і вона вда рилась до стелі: зловив… Кому?.. Вікно бо жевільно в боки посмішкою, як щербата скрипка без душі. Хотілося, але било чорте ня до тротуару. Те чортеня, навпроти. Хоті лося: в посмішку. З столу горнятко з кавою. І вилив під ноги… Навіщо?.. Ти не питаєш, як мене звати… Валізка в коридорі на клямці…
… Розкажи мені про щось… Що?.. Ну, що тобі снилось?.. Мені — портрети, чайник, ваза, чоботи, постіль, сорочка, плаття, око… В вікні: небо змінювалось зорями, хмарами, сонцем, небом. Шнурки — від землі до тіл, до кістяків, до мозку. Чорне піаніно скрего тало зубами. Вийти, вискочити — впасти, розбитись… б
... Під ноги — шлях. Як полотно звички: сонце, дерева, хмари, птахи. Між птахами немає… Підносить хмарку, і вона летить попри фонтан; увага замовкла. Слово, прикрите руками. Мати світ, коробочку, не варто: «Є такі птахи, що не мають крил. Їх майже всіх винищено, але вони птахи»… Вікно з мозку, і відійшло вперед. Поверну лося спиною… Чому ти мовчиш?.. А що?.. В нас в коридорі… Мовчить, як сонце, взявши за щоку птаха… На шиї — дві — знайшли і обійняли… Руки теплі… (Питати: хто.)… Хтось казав мені… Стало холодно, і зразу ж кинула: треба знайти… Очі до очей — во лосся залізне… Крильця здригнулись, і чер воний дотик ніжно… Пам’яті: як я пускав — пташа маленьке. Вилетить, покружляє, вернеться. Тeпло. Найкраще!.. І не осінь… Рукою на підвіконня, замовк. Руки одна на одну лягають — плече, і мовчать. На стегна стеляться крила. Два сонця. Звівся, побіг, зник. З’явився… А руки шукали… Пригадав сьогодні… І подумав, що ти тоді будеш червона, коли б очі інші… І правду!.. І ще багато всього, що не скажеш… Справді, коли були… пригадалась осінь… Так живо і яскра во: аж ти… З очей щось, і зникло — то вули цею машина. І сонце постійне… Я би пішла кудись, звідси… Відкриті двері — хтось кліп нув.
... Зминався шлях. Тротуар переповне ний. Жебраки. Скрізь: колеса… Не зараз — потім!.. Казав. Завтра!.. Стій: гаразд… Щось сказав, а забув… Ні!.. Завтра… Так, завтра!.. Мовчав. Жінка в зеленому. Вона… Мовчала. Доба гуділа небом, звивалась: хтось засинав. Вечір. На завтра: розчинилися слова, напев не… Мовчить…

[ ФРАГМЕНТИ - Повністю текст можна прочитати в друкованому виданні "Четвегра" ]

Chetver © 2005