ЧЕТВЕР часопис текстів і візії Архів Фотоархів Рецензії Форум Лінки Бібліотека
ЧЕТВЕР часопис текстів і візії
З М І С Т
Андрій БОНДАР
Світлана ПИРКАЛО
Юрій ЗАВАДСЬКИЙ
Гапа Н. КАРПА
Сергій П’ЯТАЧЕНКО
ІЗДРИК
Олег КОЧЕВИХ
Світлана ПОВАЛЯЄВА
Таня ГРИГОРЕНКО
MARI-DARI
Лінор ГОРАЛИК
Остап СЛИВИНСЬКИЙ
Тимофій ГАВРИЛІВ
Маріуш ҐЖЕБАЛЬСЬКИЙ
Устя ІВАНІВНА
Марта ПОДҐУРНІК
Петро ЯЦЕНКО
Кшиштоф СІВЧИК
Назар ПАНЧИШИН
Беата КОРОЛИШИН
Олексій ПУЗИР
Олена ДЖЕНІНҐС
Чеслав МІЛОШ
Роберт ҐЕРНҐАРДТ
ІБТ contra ЖАДАН
 

ОЛЕКСІЙ П У З И Р / «ЕВАКУАЦІЯ»

ЕВАКУАЦІЯ


Привидам, котрі мешкають на дахах наших будинків

 

Замість передмови: З усіх можливих історій Homo errectus завжди обирає найфалічнішу. Людина — фалічний символ. Елементи його біоґрафії — фалічні елементи, так само, як усе інше, що стосується несвіжого життя «тоді». Насправді, всі ми були кращими.

 

(ПОСЕРЕДЗИМИ. Вступ)

Наше майже ритуальне життя з його непевним майбутнім та кшталтованими мудрощами скінчилося так само раптово, як і почалося. Спадає на думку, що я неусві домлено крутився коло тієї літньої еваку4 ації, круком чорним кружляючи, виділяючи словосполучення то курсивом, то петитом, то роблячи його underline, поетизуючи його, придаючи йому такий собі ледве вловимий відтінок невизначености, відтак — неви черпности; мене ніхто не вчив, як то воно потрібно писати серйозну літературу, я мало обізнаний у технолоґії приготування афіґєн4 них сюжетів та хитромружливих слово сплетінь складнопідрядних речень. Я не знайомий з теорією паузи, я партизан, я со ромлюся своєї дурної графоманської вади сидіти на кухні, називаючи її не інакше, як «вільна від конфлікту зона ego» та раз у раз встромляти папір у ненажерливу суку Opti ma SP50, задумливо примружуючись від сиґаретного чаду та сьорбаючи зелений чай.

А вона мене таки зґвалтувала, моя дру карська машинка, машина смерті, але ж іноді і deus ex machina, чмалудна проститутка, моя секретарка — перечитуєш весело цокаючи язиком, розпачливо бовваніючи над зовсім не співчутливою розпаччю чужого механіз му, ніякої відради, лише сумнівна сумна по треба, гаразд; затягнутися сиґаретним ди мом, задумливо випустити його крізь ніс. Пару кілечок губами. Задумливо, мов і справді письменник, бляхамуха. Справді, кухня — це ніщо інше, як вільна від конфлікту зона ego де тебе ніхто зараз не бачить.
Ти любиш себе так само пристрасно, як і постер з ван Даммом на стіні твоєї кімнати. Але, знаходячись на кухні, ти, принаймні, усвідомлюєш, що ось тут ніхто, абсолютно ніхто не зможе заперечити твою смішну геніальність. І ти знову й знову пробачаєш собі недолугі речення. Знову й знову.

Усе, що написано — необов’язкове. Це лише чергова спроба підняти нагору причини однієї літньої евакуації та її наслідки, так само як і атрибутику всіх наступних евакуацій.

 

[ ... ]

[ ФРАГМЕНТИ - Повністю текст можна прочитати в друкованому виданні "Четвегра" ]

Chetver © 2005