ЧЕТВЕР часопис текстів і візії Архів Фотоархів Рецензії Форум Лінки Бібліотека
З М І С Т

Тимофій ГАВРИЛІВ
Галина ТКАЧУК
Андріан ПОПІДОХА
Гапа Н. КАРПА
Сергій МЕКЕДА
ЮліяГОГОЛЬ
Віталій ШИНКАР
Дзвінка МАТІЯШ
Дмитро ЛАЗУТКІН
Марі-ДАРІ
Олена ДУБ
Олесь БЕРЕЖНИЙ
Юлія ЄМЕЦЬ-ДОБРОНОСОВА
Орест ШЧЕЗНЯК
Віктор В.ПУШКАР
Наталя ІЛЬЧУК
Юрко ПОКАЛЬЧУК
Тарас ЄФІМЕНКО
Мирослава НАХАЧ

ЧАС ДЕЛІКАТЕСІВ

- Лікбез і пропаганда
- Лікбез і пропаганда 2
 

Олена Дуб / Твої версії мого тіла

 

* * *

Заснувавши це Місто, попри все я не хочу в нім жити.

Піду далі — туди, де дрімають прадавні стовпи,

Де безболісно легко висять небес сталактити

І розкрапують дощ на запечені сонцем степи...

Заснувавши це Місто, я прагну із нього тікати.

Місто стомлене. Мною. І Містом стомилася я.

Може, просто набридло сидіти на площі і різатись в карти?

Може, місце не те, ну а може, недобра земля?

Я не хочу згадати це Місто як згадують старість...

Скільки буде цих міст ще на мому тонкому віку!

Я його за — снувала. Снувала як сон і як даність,

Як закон. Як любов. Як струмок чи радше, як сильну ріку.

Заснувала це Місто. Заселила це Місто тобою.

Ось і столик картярський — на вип а док страшної нудьги.

Лук і стріли також — на вип а док нової любові,

На вип а док, якщо не повернеш забуті борги.

І над Містом висітиме те ж сталактитове небо,

І стоятиме Місто, і Місто у площу вросте,

І у вигляді крапель дощу я впаду на самотнього тебе.

Тільки Місто вже буде не те.

 

[ ... ]

[ ФРАГМЕНТИ - Повністю текст можна прочитати в друкованому виданні "Четвегра" ]

Chetver © 2005