ЧЕТВЕР часопис текстів і візії Архів Фотоархів Рецензії Форум Лінки Бібліотека
З М І С Т

Тимофій ГАВРИЛІВ
Галина ТКАЧУК
Андріан ПОПІДОХА
Гапа Н. КАРПА
Сергій МЕКЕДА
ЮліяГОГОЛЬ
Віталій ШИНКАР
Дзвінка МАТІЯШ
Дмитро ЛАЗУТКІН
Марі-ДАРІ
Олена ДУБ
Олесь БЕРЕЖНИЙ
Юлія ЄМЕЦЬ-ДОБРОНОСОВА
Орест ШЧЕЗНЯК
Віктор В.ПУШКАР
Наталя ІЛЬЧУК
Юрко ПОКАЛЬЧУК
Тарас ЄФІМЕНКО
Мирослава НАХАЧ

ЧАС ДЕЛІКАТЕСІВ

- Лікбез і пропаганда
- Лікбез і пропаганда 2
 

ЧАС ДЕЛІКАТЕСІВ

Час на легалізацію

 

Трава менш шкідлива ніж горілка. На думку багатьох вчених, алкоголь і тютюн небезпечніші від деяких т.зв. м ' яких наркотиків. У Великобританії їх вживає майже половина молоді, порушуючи закон, який через це стає фарсом. Влада переконана, що настав час покінчити з фікцією. Подібні думки чути в Німеччині, Швейцарії, Італії, Скандинавії. Голандські „coffee shops” довели, що легалізація, хоча й збільшує вживання наркотиків, не сприяє зростанню наркоманії в цілому. Йдеться про те, щоб кожний свідомо вирішував і розумів, що вживає. Це може забезпечити контрольований державою, легальний ринок наркотиків. ( The Observer)

 

Великобританія дізнається про наркотики все більше. 13 мільйонів британців визнають, що мали досвід з нелегальними наркотиками, а наша оцінка цілого явища стає зрілішою. Учасники нашого зондування частіше вважають тютюн небезпечнішим за екстезі, алкоголь – шкідливішим, ніж маріхуана.

Це дуже важливе спостереження. Воно відображає колективну оцінку ризику, яка, в свою чергу, свідчить про сукупний досвід нашого суспільства. За виявлення маріхуани або екстезі, тобто наркотиків, які переважно не призводять до узалежнення, і надалі може загрожувати вирок до п ' яти років ув ' язнення. Це покарання нібито показує, наскільки небезпечними для суспільства і для окремих осіб можуть бути ці наркотики. Однак більшість британців вже не вірить в серйозність цієї загрози.

 

Якщо мільйони англійців вживають маріхуану та екстезі всупереч закону – може, варто змінити закон, щоб він не видавався смішним?

 

Люди розважливіші ніж закон

П ' ять мільйонів британців визнає, що курило маріхуану. Сьогодні медицина підтверджує їхнє переконання: маріхуана є безпечною, якщо не вживати її в надмірних і таких, що призводять до узалежнення, дозах. Часами навіть є менш шкідливою за сигарети чи алкоголь. На іншому кінці шкали знаходяться героїн і кокаїновий крек, щодо яких медицина і звичайний досвід солідарні: ці наркотики сильно узалежнюють і руйнують організм та психіку. Тримаймося від них подалі, як і більшість осіб, що вживають наркотики.

Між маріхуаною і героїном простягається спектр легких, здебільшого неузалежнюючих, наркотиків. Щодо їхньої шкідливості громадська думка знову виявляє більше розважливості ніж закон, хоча в цьому випадку звички значно випереджають результати медичних досліджень. Близько мільйона молодих людей регулярно вживає екстезі, а статистика смертельних випадків на диво низька. Подібна ситуація і з кокаїном. Існує ризик, що в майбутньому може виявитися: ці наркотики поглиблюють фізичні недуги, зокрема, хвороби серця, і з плином часу викликають психічні проблеми. Поки що це не відомо, натомість наші теперішні знання схиляють до думки, що ці субстанції – оскільки не є забрудненими – здебільшого не спричиняють узалежнення і є відносно малошкідливими, якщо їх вживають помірковано.

Безпідставною виявилася думка про залежність, яка грунтувалася на переконанні, що вживання т.зв. м ' яких наркотиків завжди веде до наркотиків важких.

 

Злочинні картелі

В усіх західних країнах вживання наркотиків нестримно зростало протягом минулих 30 років. Західні суспільства просто не сприймають закон, який бореться зі всіма наркотиками – так, як суспільство Америки не схвалювало заборони алкоголю в 20-30-х роках. Оскільки попит і надалі зростає, ця хаотична війна служить лише зміцненню міжнародних злочинних картелів і створює у світі величезну мережу, метою якої є відмивання брудних грошей. Цю мережу успішно використовують міжнародні терористи та особи, що ухиляються від сплати податків.

Серйозною проблемою є також те, що мільйони молодих британців дорослішають, нехтуючи закони.

 

“Закон, що забороняє обіг наркотиків, є надзвичайним законом, який, незважаючи на те, що діє вже три чверті століття, не в стані викорінити ні зловживання цими речовинами, ні його наслідків. Я переконаний, що уряди повинні стати на демократичні засади відносно наркотиків”.

Ілля Прогожин , лауреат Нобелівської премії з хімії

 

Хороші закони відображають наші суспільні пріоритети; теперішній закон цього не робить. Той факт, що так багато людей і надалі вживає наркотики, наражаючись на суворе покарання, доводить, що в цьому існує потреба; цей факт демонструє також, наскільки неефективним є теперішній закон у ролі відлякуючого засобу. У вільному суспільстві відповідальні дорослі люди повинні мати можливість користуватися своєю свободою, але водночас мусять зважати на небезпеку, на яку наражають себе і суспільство.

 

Потрібна розважливість

Уряд не є пасивним; чиновники і міністри, які мали справу з маріхуаною в часи своєї молодості, вже розмірковують про її “декриміналізацію” і мають дуже чітку позицію щодо героїну. Ми переконані, що вони повинні йти далі. Надійшов час легалізації збуту і вживання маріхуани.

Привілеїв легалізації не варто надавати цілому ряду неузалежнюючих наркотиків, бо невідомо, чи достатньою мірою досліджена їхня шкідливість для здоров'я. Найбільше наражаються на небезпеку молоді люди, які мають перед собою все життя. Натомість пропонуємо, щоб виявлення у людини таких наркотиків як екстезі і кокаїн не каралися. Це був би компроміс, при якому збереглися б заборони торгівлі цими наркотиками. Але це, властиво, розв ' язання, яке могло би бути скореґованим через 10-20 років. Ми не вважаємо, що вживання екстезі і кокаїну є настільки небезпечним, що заслуговує на ув'язнення і занесення до списку засуджених.

Однак потрібно зберегти теперішнє покарання у випадку наркотиків, узалежнююча властивість і сила впливу яких становить загрозу для життя. Війна з героїном повинна тривати. Якщо вона буде мати відповідний статус і отримає підтримку суспільства, то матиме й шанси на успіх, оскільки буде вважатися обґрунтованою.

Маріхуана повинна поширюватися на основі концесії: не можна її рекламувати; слід її оподатковувати; точно контролювати її силу та інформувати про вплив. Ці засади жорсткіші, ніж інструкції, що стосуються алкоголю і тютюну. Потрібно зберегти покарання за нелегальну торгівлю наркотиками, споживання яких було легалізоване, але декриміналізація повинна уможливити докладніший контроль їх хімічного складу, щоб бути впевненими, що вони не шкідливі.

„Ми не отримаємо жодних результатів, поки не заблокуємо злочинцям доступу до торгівлі наркотиками і кримінальних наслідків, які з цього випливають”

Джордж Шульц, кол. держсекретар США

Ці заходи повинна підтримувати серйозна освітня програма, спрямована на роз 'яснення потенційної загрози. Ми вважаємо, що ці пропозиції призведуть до розвантаження поліції, підвищення прибутків, зменшення вмісту шкідливих домішок в наркотиках і збереження заборони відносно тих наркотиків, які справді небезпечні. А передусім ці заходи доведуть, що ми живемо у зріл і шій державі. Тепер нам потрібні політики , які мають достатньо хоробрості для вчинків.

( The Observer , 21.04.20002)

 

КІНЕЦЬ МОРОКУ

Легалізація торгівлі деякими наркотиками покращила б їхню якість, знизила ціну і позбавила б роботи тисячі мафіозних дилерів. ( Die Woche )

Вітаємо ринок наркотиків у Франкфурті-на-Майні! Вітаємо досконалу ринкову економіку! Забудьмо про бюрократію, обмежені поставки, непристосованість до потреб клієнта! Як споживачі, ви можете розраховувати на ціни, що постійно знижуються, однак приносять постачальникам великий зиск. Створіть рентабельну особисту чи сімейну фірму. Навчіться цінувати позитивні риси глобалізації!

Начальник відділу боротьби з наркотиками франкфуртської поліції Гельмут Роснер вважає, що торгівля кокаїном, екстезі, героїном, креком і маріхуаною приносить річні прибутки, „виражені в сотнях мільйонів”. Це можливо завдяки розташуванню міста на перехресті повітряних шляхів континенту; Франкфурт, місто з найбільшою кількістю іноземців, що проживають в Німеччині, є справжнім кінцевим пунктом Т IR -ів, що прямують із Балканів. Протягом 20 років ціни на всі наркотики, крім маріхуани, зменшуються. Кокаїн в 1984 р. коштував 330 марок за грам, а в 1999 – вже тільки 120 марок.

Натомість чистота речовини рішуче погіршилася. Опитування дилерів і споживачів показали, що чистота героїну становить від 5 до 10 відсотків. На легальному ринку в такому випадку говорять про шахрайство. Незважаючи на це, кожний посередник заробляє 100 відсотків.

Поставники швидко реагують на ринковий попит. Зменшується попит на героїн, а збільшується на кокаїн? Без проблем. – Це так, ніби завод „Мерседес” замовив у підрядників на завтрашній ранок додаткових 500 задніх мостів, – говорить Роснер, який бореться з наркоманією. Сотні дилерів спостерігають за потребами ринку. Отримавши інформацію, люди, „які мають контакти”, роблять один дзвінок до „резидента” в Туреччині чи в іншій країні на наркотичному шляху. За день або тиждень, залежно від речовини, вантаж вже в дорозі.

Способи задоволення цих інтересів до болю нагадують діяльність великих концернів. Люди Роснера досліджували мережу, де ділери зустрічаються на конференції в Брюсселі, потім летять для подальших переговорів в Турин. Однак немає тут ніяких хресних батьків мафії, картелів чи тіньових монополістів. Причиною є наближеність Голандії. Багато дилерів швидко їде через кордон, користуючись шенгенською угодою. В Голандії затоварюються кілограмом героїну або маріхуани – і о сьомій зранку вони вже на роботі. Робота дилерів нагадує принцип роботи Інтернету. Якщо один зв 'язок п і дводить, програма шукає наступного вільного шляху до мети. Франкфурт постійно on - line . Героїн, контрольований державою – це перший крок до звільнення наркотиків від кримінального тавра. В майбутньому це може також бути способом для поповнення бюджету міста. Зробити таким чином вдалося в Цюриху, де обкладено податками не споживачів, а торгівців. Лише на витратах, пов 'язаних з переслідуванням злочинців, заощаджується щорічно 20 млн. євро. Пітер Рейтер з університету штату Меріленд вважає, що контрольований продаж героїну може принести великі заощадження.

Олівер Дрізен (Oliver Driesen) , Die Woche, 8.03.2002.

 

ОМАНУТІ ІЛЮЗІЄЮ

Наукою доведено, що для пересічного споживача наркотики менш шкідливі, ніж алкоголь і тютюн. Відмовимося ж від заборони торгівлі ними, будемо розглядати їх на рівні інших шкідливих для здоров'я звичок – вважає німецький кримінолог, Себастьян Шерер.

( Die Woche )

Наскільки законодавство, яке стосується наркотиків, відстає від поглядів на життя в сучасному суспільстві, показує огляд їхнього споживання. Маємо junk на вокзалах та осіб середнього й вищого прошарків суспільства, що вживають кокаїн і героїн. Як і з алкоголем: тут пияки, там – завсідники винарень. Схожі принципи, але цілком інші межі між тим, що легальне, і тим, що кримінальне.

Особливістю політики, яка стосується наркотиків, є те, що вона відрізає певну групу речовин від ринку і позбавляє громадян самостійного доступу до них.

„Легалізація наркотиків спричинить спад злочинності і зміцнить повагу до закону. Важко собі уявити якийсь інший захід, який так різко вплинув би на дотримання закону і порядку”.

Мільтон Фрідман, лауреат Нобелівської премії з економіки.

Це особлива справа, оскільки у відкритому суспільстві свобода визначається, між іншим, правом виготовлення речей і представлення їх в якості товарів. Існують винятки з цього правила, але вони мусять бути добре обґрунтовані.

 

Бастіон планової економіки

Міжнародна конвенція про опіум, підписана в Гаазі 1912 року, була першим результатом глобальної стратегії протистояння наркоманії і до сьогодні залишається „матір'ю” всіх постанов на світі щодо одурманюючих засобів. Підписана 1931 року в Женеві конвенція про обмеження виготовлення і регулювання поширення наркотичних ліків зобов'язала держави до вирішення цих потреб у Пос тійному Центральному Органі Ліги Народів в Женеві. Це була система планової економіки, яку звичайно у вільному світі не приймали.

Ліга Народів -- це сьогодні ООН, а місце Постійного Центрального Органу зайняла Міжнародна Рада контролю за наркотичними засобами ( International Narcotics Control Board ), що знаходиться у Відні. 1988 року там вітали Андорру як 153 члена Антинаркотичної конвенції. Термін „планова економіка” зник, але система залишилася та ж. Країни повідомляють про свої потреби: так в 2001 році Німеччина хотіла 10 000 грамів кокаїну для медичного використання. Товар хорошої якості і постачається пунктуально.

З досвіду колишніх соціалістичних країн знаємо, що будь-яка планова економіка має молодшого брата, який її швидко відсуває в тінь. Це чорний ринок. Уявлення, що громадянам НДР не потрібні для щастя джинси, західна музика, 20 різновидів сиру чи 15 видів колготок, спричинилося до розквіту чорного ринку, де за шаленими цінами можна було купити все.

Планову економіку наркотичних засобів сміливо можна порівняти з плановою соціалістичною економікою недавнього минулого. Задекларований в її рамках попит німецького населення на маріхуану дорівнює нулю, хоча суспільний попит виглядає цілком інакше. Щорічно конфісковують близько шести тонн маріхуани. Того, що не перехоплює поліція і прикордонна служба, й надалі достатньо, щоб заспокоїти попит близько 2 мільйонів її споживачів.

Панує думка, що побічні результати заборони не повинні піддавати сумніву сам принцип, оскільки кожне її пом'якшення може мати катастрофічні наслідки. Це переконання ґрунтується на загальновизнаній думці про руйнування особистості „засобами, що спричиняють звикання”. Саме за цим десятиліттями спостерігала наука, що у сотнях досліджень займалася майже виключно екстремальними формами поганих звичок. У 30-і роки була поширеною думка про небезпеку, якою загрожують наркотики, виготовлені з коноплі ( Cannabis ), „зілля-вбивці” ( killer weed ) . Увага концентрувалася на окремих випадках надуживання наркотиків. Ніколи не досліджувалося, що діється із загалом споживачів наркотиків.

 

Бунт заради піднесення

Сьогодні вимальовується цілком інша картина. Результати найновіших досліджень можна звести до однієї тези: використання всіх відомих наркотичних засобів може бути безпечним для більшості споживачів. Це стосується не лише гашишу і героїну, але також кокаїну і навіть креку.

Зазнало змін також знання про мотиви і умови споживання наркотиків. Здебільшого наркотики приймають „нормальні” люди, керуючись „нормальними” мотивами. Найчастіше йдеться про свідомий вибір організації дозвілля. Більшість цих споживачів в жодному разі не відмовляється від своїх життєвих і фахових планів. Ті, що приймають наркотики, переважно розраховують на можливість пережити нові й цікаві враження в колі друзів і знайомих та відпочити від важкого робочого тижня.

Одурманювання – це лише одна з багатьох можливостей пошуку піднесення, приємності і розваги. Як пояснити сьогодні людині, що вживає психотропні речовини з метою рекреації, що вона і справді може підкорити будь-яку альпійську вершину і хвацько з'їхати найважчою трасою донизу, але не повинна нюхати кокаїн після того, як зніме лижі?

 

Принцип рівноправного доступу

Майбутня політика стосовно наркотиків мусила б насамперед визнати легітимність попиту на психотропні речовини для всіх. Так, як закон сьогодні легалізує гомосексуальну орієнтацію. Торгівці наркотиками не повинні боятися, що будуть вбиті чи видані конкурентами, засуджені до ув'язнення чи смертної кари – через повішення (як в Південній Азії) чи постріл в потилицю (як в Китаї). Важливо провести основні закони у цей визначальний період нашого буття, коли ідея відкритого суспільства ще не прийнятна.

Держави не можуть переорієнтувати свою політику, поки мають зобов 'язання планової економіки згідно з міжнародними угодами. Але від них можна відмовитися. Від головної конвенції ООН ( Single Convension ) можна відмовитися до 1 липня щороку, а від віденської конвенції – будь-якої миті. Майбутнє законодавство, що стосується наркотиків, як і старе, має бути укладене на основі якнайкращого знання про нормальні випадки споживання наркотиків. Це знання діаметрально змінилося: наркотики є – незважаючи на способи і мету вживання – передовсім смаковими речовинами.

Sebastian Scheerer , Die Woche , 8.03.2002

Sebastian Scheerer (51) – професор кримінології університету в Гамбурзі, автор праць „Наркотики і політика стосовно них” та „Залежність”.

 

 

НЕХАЙ КУРЯТЬ, ТІЛЬКИ РОЗУМНО

Через півстоліття теперішня заборона обороту наркотиків зустрінеться з таким самим осудом, який сьогодні викликають рабство чи канібалізм

EL PAIS

Якогось вечора зателефонували мені з однієї радіостанції, щоб задати найпідступніше з запитань: Що Ви, як професор етики, думаєте про молодь, що п'є і обкурюється? Я відповів, що коли мені було 18 років, я випивав не лише у вихідні, що випробував всі заборонені речовини, які тільки можна було курити, ковтати чи вдихати, що відвідував місця, в яких не повинен був тоді бувати і отримував багато приємності від зустрічей з особами, які там звичайно бувають, і що й надалі п'ю, курю тютюн, а буває, що й не лише тютюн. Врешті відправив радіо інквізитора: Запитай когось іншого. Я дуже зайнятий, працюю над черговим твором.

Потім я чув розповіді нещасних батьків молодих людей, що смертельно отруїлися, споживши бозна-що, змішане невідомо з чим. Провину за трагедію закидали організаторам розваги, міській владі, але жодного слова звинувачення не адресували головним винуватцям: прихильникам і пропагандистам заборони продажу засобів, шкідливість яких полягає в нелегальності.

Ніхто насправді не знає, з чого складається куплена на чорному ринку речовина, яка її шкідлива доза, покупець не може переконатися, підробка це чи ні, а споживання такої речовини підноситься до рангу ритуалу. Бездумний хрестовий похід проти наркотиків привів до того, що засоби, якими можна розумно користуватися, розглядаються законом як небезпечні для життя, узалежнюючі та злочинні. В американських в ' язницях перебувають сотні людей з неймовірно суворими вироками за те, що порушили ідіотське табу, бо хотіли щось випробувати на собі.

В багатьох латиноамериканських країнах нелегальна торгівля наркотиками – наслідок обмеженого підходу – робить неможливою демократизацію. Волосся встає сторч! Вільям Блейк написав, що дорога надміру веде до палацу мудрості. Більшість молодих людей несвідомо прилучається до цього повчання, хоча сумніваюся, чи багато з них читали його твори. Замість того, щоб забороняти пиття, краще було б, якби ми навчили пити правильно. Єдине, що треба заборонити – це порушення відпочинку інших людей і засмічування громадських місць.

Честертон застерігав від фанатиків, що домагалися закриття пабів: „Для мене краще Англія вільна, ніж Англія твереза”. Я поділяю його точку зору і стосовно Іспанії, і у відношенні до решти людства.

Фернандо Саватер, El Pais Internacional S.A., 15.03.2002

Фернандо Саватер (нар. 1947 р.)—іспанський філософ і етик. Викладає в Мадридському університеті.

 

ПЕЛЮСТКИ З ДІЛЯНКИ

Дозвіл на вирощування маріхуани на власному городі зменшив би злочинність – вважає американський кримінолог, Пітер Рейтер.

DIE WOCHE : На думку економіста, ефективність і гнучкість ринку наркотиків заслуговує подиву?

Пітер Рейтер: Ринок наркотиків не є гнучкішим від інших ринків. Торгівці не підписують ніяких угод, не врегульовують питань, пов 'язаних з правом власності, не мають жодних комп 'ю терних даних – це безумовні недоліки. А люди, яких набирають для цієї роботи, з огляду на хаотичний спосіб життя, погані працівники.

Чому ж тоді організація цього ринку видається незнищенною?

Бо ми живемо в демократії, де втручання держави є обмеженим. Можна цей ринок тотально придушувати, як зробили це китайці 1949 року, коли до влади прийшли комуністи.

Чи можна зекономити, пригощаючи наркоманів державним героїном?

На мою думку, економія на забезпеченні героїном державою буде більша від вартості злочинності. Особи, які були включені до європейської програми героїну, мали повні поліційні картотеки, але злочинність, пов'язана зі здобуванням наркотиків, суттєво знизилася. Зменшилася також кількість заражень вірусом СНІДу.

Яким способом можна ще обмежити суспільні витрати надуживання наркотиками?

Якщо йдеться про маріхуану, легалізація її вирощування і споживання не збільшила б витрат, а тільки зменшила б затрати на заборони. Отже, можна зекономити і дозволити легально її здобувати. Досвід Голандії показує, що є ризик зростання споживання. Тому треба дозволити лише вирощування для себе. В деяких частинах Австралії дозволяється вирощувати до трьох кущів маріхуани. Це приводить до висихання чорного ринку.

З цього випливає, що економісти повинні підтримувати легалізацію і приватизацію ринку наркотиків.

Легалізація кокаїну була б невиправданою. Цей наркотик викликає багато насильства і занадто узалежнює. В країні, де було б забагато людей, залежних від героїну, понизився б рівень злочинності і зник чорний ринок, але зменшилась би продуктивність праці і знизився б цивілізаційний рівень.

Розм. Олівер Дрізен. Die Woche , 8.03.2002

 

ПОВЕРНЕННЯ ГЕРОЇНУ

Коли 105 років назад Баєр випустив його на ринок, героїн рекомендували від всього – починаючи з кашлю і аж до епілепсії. Оголошений нелегальним за „руйнування моральності”, він не викликає побічних наслідків, за винятком одного: залежність.

DIE WOCHE

Героїн можна купити в кожній аптеці. Це ліки, що цінуються, його виготовляють відомі фармацевтичні фірми і експортують до всіх країн світу. Це марення людини в наркотичному трансі? Ні, це реальність початку ХХ століття.

Кар ' єра цієї речовини, яка з ліків перетворилася на смертельну загрозу, мала початок в лабораторіях фармацевтичного концерну Баєра. 21 серпня 1897 року хімік Фелікс Гофман здобув після ряду дослідів діацетиломорфій. Власне, шукав засобу, який не викликає залежності, що міг би замінити морфій як болевгамовуючі ліки. Після випробування на рибах, кроликах, котах і персоналі фірми Баєр, вже через рік нові ліки потрапили на ринок – як засіб від майже всіх відомих тоді хворіб, від бронхіту до раку шлунка.

Керівництво Баєра запатентувало назву „героїн” – вона повинна була вказувати на героїчні властивості нових ліків. Він випускався у вигляді порошку, мікстури, сиропу і свічок, жінкам пропонували навіть тампони, просякнуті героїном. Мільйони людей приймали ці нові ліки, та лише нечисленні потрапляли в залежність або вчиняли злочини, щоб здобути гроші на нові дози. Та й для чого мусили б це робити? Адже героїн не був розфасований у малесенькі пакетики, по 25 євро за одну дозу, його продавали в гарних флаконах, за рецептом лікаря і коштував він всього кілька пфенігів.

 

Війна з диявольським зіллям

Хворі за інструкцією приймали по кілька міліграмів цієї речовини, менше ніж одна десята кількості, яку сьогодні вприскує собі наркоман. Ці ліки на основі опіуму, коли їх приймали через рот, діяли з запізненням, героїн через шлунок потрапляв до мозку поступово і повільно. Тому клієнти фірми Баєр не впадали в транс, а випадків смертельного передозування не було взагалі.

Небезпека виникнення залежності під час приймання похідних опіуму, – як пояснює берлінський терапевт Міхаель де Ріддер, – існує лише тоді, коли героїн приймається внутрівенно у великих дозах і в стані психічного стресу або посиленого бажання зазнати ейфорії. Тому узалежнюючі властивості цього наркотика стали помітними поступово на початку ХХ століття, переважно у важкопоранених солдатів, яким героїном вгамовували біль.

Відмова від героїну почалася в США, куди фірма Баєр найбільше експортувала його. Там після 1910 року наркомани почали переходити на героїн, коли виникли труднощі з доступом до морфію та опіуму. І тоді розпочалася війна проти цього „диявольського зілля”, з тією відмінністю від алкогольної заборони у 20-і роки, що вона триває й надалі. На слуханні в Конгресі 1924 року лікар Олександр Ламберт проголосив, що героїн „руйнує моральність” і вживається злочинцями, оскільки додає сміливості і зміцнює силу м'язів.

 

Їжа дітей-квітів

Наступний злет кар'єри героїну – наркотика, який купують на вулиці, розпочався в США і Німеччині в кінці 60-х років, коли американці масово поверталися з В'єтнаму наркоманами і потрапляли в середовище хіпі та маргінальної молоді. Лише в Німеччині сьогодні налічується 120 тис. людей, залежних від героїну. З огляду на високі ціни на чорному ринку цей наркотик приймають здебільшого у формі ін'єкції – це форма з більшим ризиком, але й „економніша”, ніж куріння. Як результат – зараження крові, гнійники, знищені артерії, що загрожують знекровленням. Коли не вистачає шприців, кілька узалежнених використовують одну й ту ж голку, заражаючись гепатитом С або СНІДом.

Чистота героїну, доступного на чорному ринку, коливається між 5 і 90 відсотками – решту складає парацетамол, пісок, цукор, молоко в порошку, цемент або стрихнін. Споживачі не можуть визначити ступінь концентрації наркотику в „дозі”, тому їм постійно загрожує небезпека передозування. З цієї причини щороку в Німеччині помирає близько 2000 осіб.

Те саме діялося з алкоголем в США, коли під час „сухого закону” в 30-і роки горілку змішували з метиловим спиртом і тисячі людей втратило зір, у тому числі відомі виконавці блюзу. Проведені в США дослідження показали, що більшість випадкових споживачів героїну живуть звичайним життям, постійно працюють, не крадуть для здобування грошей на наркотик і не звертаються по лікарську допомогу.

-- На противагу до алкоголю і нікотину, – стверджує Міхаель де Ріддер, – похідні опіуму не викликають небажаних побічних явищ, не рахуючи зниження сексуального потягу і схильності до запорів.

Ну і, звичайно, загрози залежності.

Valentin Thurn, Die Woche, 8.03.2002

 

М Е Н Ю  

Кокаїн / крек

Речовина, яку добувають хімічним способом з листя коки, рослини з Південної Америки, яку вживали ще інки. Білий порошок, що проникає крізь слизову оболонку носа, деколи втирається в ясна або, у вигляді розчину для ін'єкцій, змішується з цукром чи домішується в напої. Крек – це підігрітий і подрібнений кокаїн, який курять.

Дія: кокаїнгідрохлорид, що міститься в листі коки, зменшує активність допаміну і серотоніну в мозку. Спочатку з'являються галюцинації, відчуття страху і мурашок по тілі. Лише після довшого вживання з'являється стан сильної ейфорії і збудження, зникає почуття голоду, спраги і втоми. Залежні від кокаїну при неможливості її вживання страждають депресією або манією переслідування. Викликає ушкодження печінки і незворотні зміни в мозку.

Властивості залежності: фізично не узалежнює, натомість викликає сильну психічну залежність. Особливо ті, хто вживає крек, страждають депресією, в них бувають напади агресивності та інші імпульсивні дії.

Статистика: за даними німецького кримінального управління 330 000 громадян регулярно вживає кокаїн, а близько 700 -1200 є залежними від креку.

Виявлення: присутність у сечі після одноразового вживання протягом 2-4 днів, аналіз волосся.

Смертельні випадки: 1999 року – 189 осіб.

 

LSD / екстезі

Виготовляється з фармацевтичних речовин.

Дія: диетилоамід лізергінової кислоти ( LSD ) – наркотик у рідкому стані, який після вживання викликає галюцинації. Його дія проявляється через 45 хвилин і триває до12 годин. LSD гальмує утворення серотоніну. Галюцинації викликають втрату відчуття реальності, часу і простору. Може призводити до манії переслідування або смертельних фобій. Галюцинації можуть повертатися також і без вживання наркотику. Метаамфітамін (екстезі) став популярним наркотиком у 80-і роки. Екстезі в таблетках спричиняє порушення обміну глюкози в мозку і призводить до знечулення нервових закінчень. Вже невелика кількість цього наркотику може викликати незворотні зміни в мозку. Екстезі викликає стани збудження, депресії і галюцинації. Одурманення утримується до 24 годин. Температура тіла зростає навіть вище 40 градусів.

Властивості залежності: фізично не узалежнює, викликає психічну залежність. Небезпека: пониження тиску крові, ушкодження нирок і печінки.

Статистика: екстезі щорічно приймають 1,2 млн. людей віком 18-59 років.

Виявлення: в сечі до 4 днів.

Смертельні випадки: спорадично спричиняє смерть у результаті втрати свідомості. 1999 року – 66 жертв.

 

Індійські коноплі

Рослина походить з Центральної Азії. Висушене листя (маріхуана) курять у чистому вигляді або змішане з тютюном; смолу (гашиш), що утворюється листям і суцвіттями жіночих рослин вживають у чаї або у формі пастилок.

Дія: Каннабіноїди, головним чином, тетрагідроканнабінол ( THC ), які споріднені з гормонами людини, мають властивість покращувати настрій та апетит. За кілька хвилин після куріння джойнта змінюється спосіб сприйняття кольорів і звуків, відчуття місця і часу. В деяких з ' являються депресія, фобії і напади паніки. Дія послаблюється по 2-4 годинах. В медицині ТНС застосовується для зменшення нудоти після хіміотерапії у онкології.

Властивості залежності: у результаті довготривалого вживання пошкоджуються легені, імунологічна система і мозок. В залежність потрапляють близько 2 відсотків споживачів. Cannabis вважається легким наркотиком.

Статистика: близько 2.1 млн. німців часто вживають коноплю, з них – 270 тис. регулярно.

Виявлення: при частому вживанні присутність в сечі до 20 днів.

Смертельні випадки: навіть у великих дозах не має смертельної дії. До загибелі може довести поєднання з іншими наркотиками або алкоголем: одурманені часто є причиною шляхових аварій.

 

Героїн

Напівсинтетичний опіат, що добувається з соку маківок, найчастіше приймається у вигляді ін'єкцій, рідше – вдихається, спалений на фользі, або поглинається слизовими оболонками носа.

Дія: через кровообіг героїн потрапляє до мозку, де блокує нервові клітини. Героїн активізує допамін. Після раптової і сильної ейфорії та байдужості до зовнішніх подразників наступає заспокійлива дія, пом'якшуюча та снодійна. Цей наркотик викликає проблеми зору. Зростає темп дихання, посилюється виділення слизу. Можуть виникнути проблеми з серцебиттям, підвищитися тиск, з'являється тремтіння. У випадку передозування вражається дихальний центр.

Властивості залежності: швидко, фізично і психічно. Через 6-7 годин після останньої дози організм вимагає наркотику: з'являється тремтіння, пітливість, болісні корчі м‘язів, рвота.

Статистика: залежними є 120 тис. німців, з них 30% -- жінки.

Виявлення: в сечі через короткий час.

Смертельні випадки: в 1999 році – 936 осіб.

 

Алкоголь

Один з найдавніших на світі засобів одурманювання, що виникає в результаті процесу ферментації фруктів або злаків.

Дія: через кров алкоголь потрапляє в мозок. Від присутності 0,5 промілле в крові значно понижується реакція. Одночасно зі збільшенням кількості спожитого алкоголю з'являються щоразу більші порушення рівноваги і мови, втрачається пам'ять. Вже 3,5 промілле може вразити дихальний центр і призвести до смерті. Часте вживання алкоголю знижує метаболізм печінки, наслідком чого може стати її ожиріння. До того ж підвищується ризик захворювання раком кишечника, шлунка і стравоходу, а також виразкою шлунка і хворіб венозних судин. В жінок, організм яких гірше справляється з розкладом алкоголю, він сприяє розвитку раку молочних залоз.

Властивості залежності: регулярне вживання викликає залежність, деяку роль відіграє спадковість і психосоціальні умови. Близько 1,5 млн. німців мають алкогольні проблеми, дві третини з них – жінки.

Статистика: майже кожний четвертий громадянин віком 18-59 років п ' є забагато алкоголю. Статистичний німець у 2000 році випив 10,5 літрів алкоголю. Щоденно 200 тис. молодих людей тягнеться по пляшку.

Виявлення: тестування дихання, аналіз крові.

Смертельні випадки: 42 тис. людей щорічно в результаті надмірного споживання.

 

Тютюн

Листя тютюну, яке курили індіанці, потрапило до Європи після підкорення індіанських племен.

Дія: основний вкладник – нікотин, котрий через легені потрапляє в кров і протягом 7 секунд дістається до мозку. Оскільки нікотин має подібні властивості з гормоном ацетилхоліном, то блокує його на з'єднаннях з нервовими клітинами, де він відповідає за увагу і пам'ять. Сигарети містять також інші узалежнюючі речовини, такі як цукор і амоній, які під час куріння перетворюються на ацетальдегід, що гальмує певні імпульси в мозку. Куріння тютюну сприяє бронхіту, розвитку ракових захворювань і остеопорозу, а також хворобам серця і зору.

Властивості залежності: внаслідок куріння збільшується кількість рецепторів нікотину в мозку, які підвищують потребу куріння. У колишніх курців кількість рецепторів знижується, однак залишається пам'ять звички. Після кидання куріння погіршується настрій, з ' являється нервовість, проблеми з концентрацією. Психічна залежність може тривати роками.

Статистика: в Німеччині курять 9,5 млн. чоловіків і 7,2 млн. жінок віком 18-59 років. 3% з них – більше 20 сигарет в день. Третина молоді віком 14-25 років сильно залежна від куріння.

Виявлення: аналіз крові.

Смертельні випадки: 111 тис. людей щорічно, з них 43 тис.—жертви раку, а 37 тис. – жертви хвороб кровообігу.

 

Біонаркотики

Речовини рослинного походження з психотропною дією. Їхня чисельність наближається до 500 тис., досліджено лише 1/5 з них.

Дія : до речовин, що вживаються найчастіше, належать псилоцибін, мускарин та іботенова кислота, а також мескалін (добутий з кактуса), гіостіамін (отримується з рослини, що називається блекота чорна ), атропін (вовча ягода) і скополамін ( цикута отруйна ). Більшість наркотиків рослинного походження викликають галюцинації. Багаторічне вживання може призводити до психозів.

Властивості залежності: не викликають фізичної залежності. У людей зі слабкою психікою можуть спричиняти психічні кризи і проблеми з самоідентифікацією.

Статистика: відсутність точних даних. 4 відсотки молодих німців віком 18-29 років робили спроби вживання галюциногенних грибів.

Виявлення: присутність в сечі протягом трьох днів.

Смертельні випадки: відсутність даних. Багато біонаркотиків містить отруйні речовини, передозування може викликати смерть.