Олексій ЗЛАТОГОРСЬКИЙ

КОСТОМАРОВ
ПАДАЄ НА СНІГ

З ліхтарем шукаю людей
І відзначаю: відсутні Імануїл Кант,
Володимир Набоков, Квентін Тарантіно
Та ще дехто.

Всі інші на місці. Кажу їм: "Ховайтесь,
Я буду вас шукати з ліхтарем!"А вони: "Іди ти на… з такою поезією…"


Обоє закоханих

Обоє закоханих зазвичай
починають шукати один в одного
спільні риси, погляди, вирази,
ти ж почала шукати відмінності.

А коли їх назбиралося багато,
почала уникати мене,
наче небажаного родича,
ховати свої очі при розмові,

зтуляти уста при поцілункові,
а я страждав…
Йоб твою мать,
Я страждав СУКА ТИ КОНЧЄНА!!!


Призначена усім
(вдячна мені)

Сірі дні і сірі тижні
а на полі кидають гній
ти стояла на обійсті
і тримала

руки на.

ті хмарини просто непристойні
а на полі всім селом
закликають рости
бараболі

із хрестом.

і згадав як падав Костомаров
з цих же рук на білий сніг
і згадав як цілував у груди

я твої листи.

сірі дні і сірі тижні
сонце сліпить і захотілось пить.
попросив хоча би дві краплини
ти сказала "ні"

і зняла.

* * *

я неврівноважена людина і часто влізаю в запої,
а ти реаґуєш неадекватно і шлеш небу свої прокльони.
я зранку в садку не прибрав, залишивши пошепки думки,
напевно Діоніс співав мені свої пісні-пігулки.
залишиться спомин один: ти зранку, оголене тіло.
залишится уст твоїх штамп, поставлений,
скрижалі, графіті, стакан — поезія ніби трембіта
село на межі в Куліша і гранчак по вінця налитий...


Зі збірки "ХІРУРГІЧНЕ ВТРУЧАННЯ"


Ножиці позбулися цнотливості

написана заява на столі
прикрита від очей допитливих
рій мушок наче аблятив
а ножиці позбулися цнотливості
від Індії до Скіфії Стоїть
туман немовби прикордонник
на фото видно як летить стріла
лиш ножиці позбулися цнотливості
застигла мармеладом думка
солодкий сніг поезії Маланчука
я висипав тобі на вуха
та ножиці позбулися цнотливості


Щось стрімке на прохання дам
(за три тижні до 2000)

Удовенко-Ульяненко перетворюється
В Ларису Удовиченко.
Мама читає 100 рецептів.
Фраґмент одного мого сну.


Німеччина країна пива і сосисок
де твої кляті фараони
я задушу їх інтелектом
і обісцю твої парнаси

зачинений у ванній
я німецькою читаю Андруховича
і матюкаюся і плачу

фраґмент одного мого сну
розчахнув лоно дівчини з кварталу
а там мене чекав Буффало
ножем відрізав мій корелятив

хлопчина гарний загнаний багнетом у пінку shaving
мастурбуємо за нього

або ударимо лівицею по бакенбардах тіла проститутки

Нехай умре її дівоче тіло
нехай ізиде дух смердючої спермоти
нехай
а далі — х а й

мій принтер заправляється лиш вітчизняною горілкою

Прищі —
це інша тема
я їх відверто полюбляю

твої прищі — вони на смак солодкі
руками мацаю і відчуваю
твої прищі між ротом і пи...ою

P.S. Цей вірш присвячується Мадлен Олбрайт та всім іншим незнаЙОМКАМ.