Олександр Пасічний
ВИДІННЯ ЗАГИБЕЛІ НЬЮ-ЙОРКА
Упав, упав Нью-Йорк - блудниця велика - і став житлом демонів та пристановищем
усякого птаха нечистого й ненависного. Вийдіть з нього, люди мої, щоб
не були свідками його катастрофи і щоб кар не прийняли, бо досягли його
гріхи аж до неба, і пригадав Бог беззаконня його. Хто має вухо, нехай
слухає, хто має нюх, нехай нюхає, бо дим війни вже в повітрі.
Алилуя! Спасіння і сила і слава Богу нашому, бо справедливі суди Його,
бо Він осудив блудницю велику, яка розтлила землю розпустою своєю. Алилуя!
І дим її здіймається на віки вічні. Десять царів блудили з блудницею,
що сидить на водах багатьох, і впивалися вином розпусти її. Та зненавидять
її, і спустошення вчинять їй і роздягнуть, і плоть її з'їдять, і спалять
вогнем, тому, що Бог навіяв їм думку свою. Вони одержали владу на одну
годину зі звіром, та скоро Господь знищить і їх самих. Ця блудниця - місто
велике, що має панування в усьому світі.
Горе, горе тобі, мегаполісе, комашиний інсектарію, зловонна клоако, гадюче
кубло, над яким у пітьмі блукає жінка зі смолоскипом. Віра твоя - мумія
висхла, опудало тлінне, що займеться від гніву із горнила Божого! Твої
люди не мають всередині Духа Святого, це пусті оболонки, не лишили ви
й мощей, що його мали би. Ти став притулком медіумів та ворожок, які викликають
духів із пекла та ворожать на гральних кістках. Та вже ворожитимуть скоро
на людських костях на попелі міста!
О горе тобі, що служиш мамоні та власному его! Ти порушило плани Божого
створіння: штучно зачало дітей у пробірках та клонуєш собі подібних, ти
лягаєш разом з надувними ґумовими ляльками та займаєшся віртуальним сексом.
А Всевишній має мороку: де ваші душі подіти у тому зачатті і клонуванні?
Ви сховалися від смерті у бетонно-пластмасових коробках та барокамерах,
де зберігаєте одну температуру, кількість бактерій і склад повітря. Від
наркотиків ви впадаєте в ейфорійні райдужні сни, де гуляєте у помаріумах
, розаріях і вертоградах на берегах примарних акваторій. Це місто велике
в один день спустошене буде, бо кріпкий Господь Бог, що судить його.
Горе, горе тобі, блуднице, що вбиралася в діряві джинси, шорти, міні-спідниці,
часом костюми при краватці, чіпляла дешеві пластикові прикраси, а при
першій нагоді геть роздягалася на пляжі та жерла гамбурґери, хот-доґи,
біфштекси, курчат із чіпсами, і запивала все це апельсиновим соком або
віскі. Все жирне й усе блискуче відійшло від тебе, і вже більше того не
знайдеш. Горе, горе всім, хто мав яхти на морі, комп'ютерні центри, своїх
людей на Волл-стріт, штучне серце, бездарні тексти для майбутніх бестселерів
і мильних опер.
Рибалки й моряки, і всі, що на морі господарюють, і всі, що до свого місця
на кораблях пливуть, на лайнерах летять, і навіть ті, що на орбітальній
станції, будуть дивитися на дим пожежі його, на вибухи хімзаводів, нафтотерміналів
і атомних станцій, плачучи і ридаючи від страху агонії його та кажучи:
О горе-горе, котрий се хамелеон пишався своєю красою, спритністю і жидівським
ухищренієм, і ось сховався, мов прозора повзуча амблістома, у мул печери?
Горе, горе, Нью-Йорку, скільки прославляв себе й розкошував, стільки отримаєш
мук і скорботи. Ти посиплеш радіоактивним попелом лису голову свою, бо
відпадуть ніс і вуха, осліпнуть очі та буде вражено слизові оболонки.
І в один день прийдуть кари твої, смерть, скорботи і голод, і в огні спалений
будеш.
Меланхолії блюзу не буде чутно в тобі, і хвилеподібного руху джазу, його
мелодійних акцентів, імпровізаційних моментів не почуєш уже. І негри,
як колись, не збиратимуться зі своїми банджо на березі великої Міссісіпі,
не гратимуть у blue devils. І жодного митця на твоїх уламках не знайдеться,
ані клоуна з цирку, ані гіпі з розбитою гітарою. І не лишиться ані згадки
про музеї Метрополітен і сучасного мистецтва, Метрополітен-опера і Карнеґі-холл,
Колумбійський і Нью-Йоркський університети. Каміння зруйнованого Емпайр
Стейт Білдінґ покриє твоїх мешканців, врятуються лише негри з трущобного
району Гарлем. Статую Свободи з острова Ліберті відвезуть по частинах
в Париж (де вона й була колись виготовлена). І жодна електрична лампочка
вже в тобі не горітиме.
О Нью-Йорку, ти не холодний і не гарячий, о, якби ти був холодним або
гарячим! Блукаючий нерв електронного мозку зупинив твоє дихання. Горе,
горе тобі!
2000 р., Сімферополь
|