Дмитро Учитель

***
Бачив ти увi снi
осяйну хвилину
коли Господь
забере на долоню
дзвiнкоголосе мiсто
де усмiхненi дiтлахи
виповзають на сонце
мов ящiрки
де квiткарки ведуть танки
в кварталах що пахнуть
яблуками та медом
а твоє прокидання
нагадує смаком
цитрину


З РУК ПIВНОЧI

На Йвана Купала
очi заплющиш
затамувавши подих
у повiтряний струм
зануришся

i виринеш десь у Швецiї
мiж свiтанком та кавою

Доброго ранку Iнґрід
доброго ранку Гансе
кажеш йдучи назустрiч
музицi затишку
i береш із рук Пiвночi
золоту скриньку
на сподi якої
лежить
квiт папоротi

ДИТИНСТВО

Споночiлий сад
застелено пелюстками
вiршiв
легких мов крильцята нетлi
знадженої на лямпу

***
I сказано — вийде Янгол
з книгою кольору неба
яка спалахне в руках
i пустельнi обрiї cлiв
розiйдуться колами
i з отих фосфоричних кiл
народяться вдруге
звiри птахи рослини
А з одного кола
ширшого нiж довiра
мушлi до океану
народяться Двоє —
Заклиначi Вод
i накажуть хвилям
лягти коло нiг простору
де сонце мов кошеня
з теплим муркотом треться
до верхiв'я древа пiзнання