|
Ярослав ДОВГАН
* * *
Цей кінь-пердилінь
сколотить мене на масло
на "Світоч" з родзинками,
вишпортаними
на газету.
ЕПІТАФІЯ
Тихше.
Я продовжую.
Від світу цього
я не забираю навіть коми.
І, не набиваючи оскоми,
відсвіт всього
передовжую
на тих ще.
* * *
Невже
так ніколи і не випустиш свою рибу?
Та й сам...
ти тимчасовий тут...
пливи за нею.
|