ПЕРІОД ПІВРОЗПАДУ

Т/64

Зима - довга і люта. Вулиці - темні і вже безлюдні. Мертвих багато, але в темряві майже непомітні - цілком здаються сміттям, занесеним снігом.
Псів також немає. Гицлі запатентували технологію виготовлення з псячої крові дуже ефективних ліків проти СНІДу. І виключно на закордон.
До весни ще далеко, отже до чуми - також. І ті, хто замерзають на вулицях, нічим не відрізняються від тих, хто замерзає у квартирах.
Вдень трохи інакше. З птахів залишилися тільки ворони. Коли вони величезними зграями здіймаються до неба, то затуляють сонце. Але сліпі того не бачать, тільки чують помахи сотні потужних крил і багатоголосе каркання, від якого немає спасу.
Глухі нічого не чують і тому догори не дивляться. Часто собі на шкоду. Але найгірше, звичайно, сліпоглухим.
Світло вмикають зрідка. На іменини або на державні свята. У людей потому довго болять очі.
Виявів бандитизму майже не спостережено. Вони потребують фізичних зусиль і електричних ліхтариків. З останніми - сутужно.
Традиційно чекаємо чи то на загарбників, чи то на визволителів. І традиційно - зі Сходу.
Вони не забарилися. Боїв майже не було. Декілька разів стрельнули і все. Навіть нікого не вбили.
Ввійшли в місто з боку Тисмениці.
Зігнали люд до ратуші і через перекладача виголосили промову і пару указів.
Зробили чоловікам щеплення, але не повідомили від чого.
Дозволили всім євреям виїхати до Ізраїлю. Ті виїхали, але майно, нажите роками, залишили. Згідно із зачитаним указом.

Т/32

Почалися дощі, але повені, мабуть, не буде. В горах холодно, і старі люди кажуть, що сніг в горах протримається до середини літа.
Привезли гуманітарну допомогу. Оскільки всім не вистачає, то пенсіонерам вирішили не давати. Пільги їм також відмінили.
Учасникам минулої війни через перекладача наказано здати зброю і засипати всі бункери та схрони у навколишніх лісах. Інакше край не зможе стати повноцінним членом НАТО.
Було зібрання біля ратуші. Через перекладача записували добровольців рекламувати "COCA-COL'у". Добровольців не виявилося. Перекладача розстріляли.
Відкрилися кав'ярні. Бармени запопадливі, але ліниві. Каву ще не завезли. Обіцяли на початку літа.
Подорожчав бензин. Майже не ходять потяги. На перевезення кіньми ввели податок.
Відновили Службу Божу в церквах. Не для всіх. Тільки для особливо ревних. Згідно зі списками, поданими до міської управи.

Т/16

Перейменовано вулиці.
На місці парку, який колись був цвинтарем, знову роблять цвинтар. Покійників, кості, могили, надгробки привозять здалеку і ночами. Реставраційні роботи також ведуться тільки вночі.
Відбувся референдум. Народ проголосував за відміну смертної кари. Відтепер право утримувати пожиттєвих в'язнів надається окремим сім'ям і прирівнюється до державної нагороди.
Художників та літераторів через нового перекладача попрошено зареєструватися на біржі праці і здати закордонні паспорти. Музикантів та акторів проіґноровано.
У місті крізь асфальт проростає трава. І в ній плодяться змії. Особливо на дитячих майданчиках.
Оголошено через перекладача конкурс на створення нової державної мови, оскільки старої вже ніхто не пам'ятає.
В горах почали топитися сніги. Терміново скликано Всесвітній конґрес гуцулів. По прибутті всі гуцули виявили бажання залишитися в горах. На постійне проживання.
На протест решти світової громадськості заявлено, що відбувся цивілізований обмін гуцулів на євреїв, котрі виїхали з краю ще взимку.
Світова громадськість заспокоїлася.
Ціле літо немає гарячої води. На зекономлені гроші влада обіцяє придбати один відремонтований тролейбус.

Т/8

У горах військові знайшли золото. Вчені вважають, що скіфське. Служба Безпеки не вірить і вкупі з Інтерполом проводить своє розслідування. Преса від коментарів утримується.
Відбулася реформа грошей та гаманців. Особи без гаманців депортовані в невідомому напрямку.
У лісах повно грибів та ягід, але їх збирати цивільним заборонено.
Біля ратуші відбулося чергове зібрання. Через перекладача люду повідомлено, що гриби та ягоди є стратегічною сировиною, якою край розраховується за спожитий газ. Люд висловив здивування. Перекладача розстріляли.
Зачинилися кав'ярні. Бармени депортовані в невідомому напрямку. Кави так і не завезли.
Без сприяння влади у підвалах пасажу Ґартенберґів відкрилася чергова "Імпреза". Влада прийняла рішення, згідно з яким роботи, виставлені на "Імпрезі", власникам не повертатимуться. Роботи, організатори та відвідувачі залишені у підвалах до наступного бієнале.
Дерева разом з листям скидають пташині гнізда. Зафіксовано декілька десятків трагічних випадків. Сім'ї потерпілих мають зрубати всі дерева в місті та на околицях.
Привезли гуманітарну допомогу. Допомога видається в обмін на паспорти. Нові паспорти влада обіцяє видати влітку наступного року. Тому особові дані, місця прописки та роботи, імена близьких та рідних бажано запам'ятати. Особи, не спроможні це зробити, будуть депортовані.
Почалися дощі. Пожежники за непотрібністю депортовані.

Т/4

Місто заносять сніги і їх нескінченні білі крила б'ються в скло наших вцілілих вікон
Повітря насичене абсолютом його пристрасть безмежна але ніжність ще безмежніша
Я знов про сніг тобто сніги падуть а ще від них так холодно а ще так мокро й біло і лилик тобто кажан довге волосся інфразвук світле вбрання повір'я страх і смерть звичайно якщо вдасться хоч є альтернатива - голландія і франція ван ґоґ і соняхи а ще да вінчі й цитата з нього не обводь тіла чи не обходь бо кожне тіло що вашим не було породжує ворожість чи смуток і смутен вік при заході всього вони падають з неба по одній і дуже рідко зграями але ніколи після заходу сонця

Т/2

Ти заплющуєш очі, бо знаєш, що зараз буде, і вкотре тішишся, що спостерігаєш це все з вікна. Час метаморфози ніколи не можна вирахувати точно. Інколи тобі щастить і ти розплющуєш очі, коли вже по всьому. Але то буває рідко. Вчора ти натрапив на скелет, біленький, наче вимитий сотнями дощів та обгризений тисячами мурашок, скелет кольору піни морської, з якої виповзло на берег оте страховисько Венер Крюґер з давньогрецької вулиці В'язнів. У цьому сенсі тобі, звичайно, пощастило більше. Хоча з тебе достатньо і того, що відбувається за вікном, бо, здається, що навіть з заплющеними очима ти чуєш, як тріскають всі оті крижні, хвостові, грудні - передні і задні хребці, як їх роздирає якась несамовита внутрішня сила, дотепер, здавалося б, надійно ув'язнена навіки, ти чуєш, як розходяться, наче від величезного невидимого вибуху, клубова і сіднична кістки, як сіднична потому розростається назад, а клубова видовжується і спрямовується вперед - тепер вони вже більше ніколи не зійдуться.
Ти чуєш, як зникає крило - цей бездоганний тріумвірат однієї площини, викоханий природою з юрського періоду мезозою, як сто п'ятдесят п'ять мільйонів років еволюції летять коту під хвіст за декілька хвилин, і ледве втримуєшся від спокуси хоч на секунду розплющити очі, бо що ти там побачиш?
Як подовжуються плечова, променева та ліктьова кістки, як між стегном і великою гомілковою кісткою утворюється колінна чашечка, як розривають дистальний кінець великої гомілкової проксімальні кістки передплесна, як кіль повільно заходить у грудину, не полишаючи по собі жодних слідів, як вростають у лопатку воронячі кістки, збільшуючи тим самим її масу, як...
Як в результаті всіх цих перетворень скелет набуває інших обрисів та інших властивостей, як збільшується череп, готуючись вмістити в себе набагато досконаліший за попередній мозок.
А потім у сітці ребер починає пульсувати серце - щось схоже ти бачив на екрані радара під час перебування у складі військ ООН з черговою миротворчою місією в одній з країн третього світу, паскудною виявилася та місія - лікарі довго вишпортували з твоєї правої легені шмат металу. І тепер защораз, стаючи мимовільним свідком теліпання майже людського серця серед цих ребер, ти шкодуєш, що той придурок не взяв трохи вище і правіше.
З серця, з лівого його шлуночка, першою антеною виповзає дуга аорти, від неї відгалужуються дві сонні артерії, а дуга, закручуючись вліво і назад вздовж хребта, продовжується в спинну артерію, збільшуючи свою довжину завдяки щойно доштукованим з нічого руслам артерій та роїв капілярів. Правий шлуночок й собі спочатку викидає у простір одну павутину легеневої артерії, потім ділить її на дві - ліву й праву, потім на кінцях кожної плете по сітці капілярів - таких собі пасток для дурників, не здатних відрізнити артеріальну кров від венозної, потім для більшої надійності, з їх протилежного боку - також сітки вен, кінчик яких занурює, наче пензлик у фарбу, в ліве передсердя. І завершує цю стадію метаморфози праве передсердя потужним виверженням з себе порожнистої масивної вени. А потім настає час ілюмінації - різнокольоровими лампіонами у згустках капілярів спалахують всі нутрощі, і тебе рятує тільки те, що ілюмінація насправді має всі ознаки феєрверку - новорічна ялинка збоченця-зоотоміста спалахує лишень на якусь мить і відразу починає затягуватися м'ясом та м'язами, шкірою та хутром і, врешті-решт, знову зблискують, але вже пекельним жовтим вогнем подовгуваті вовчі очі - трансформація відбулася, вистава закінчилася, нервових просимо прийти до тями і попрощатися з акторами і музикантами. Віднині вони мешкатимуть в спеціально для них відбудованому готелі "Брістоль".
На зібранні біля ратуші з присутніх фермерів сформована команда спортсменів для участі в чергових зимових олімпійських іграх. Кошти на поїздку, прожиття та амуніцію збірної виручено від продажу фермерських угідь та майна.
Почалися пожежі. Будинки займаються швидко і згорають дотла. Зафіксовано декілька випадків спалювання відьом.
Астрономи очікують на появу комети.

Т/2

ріки виходять з берегів береги стають ріками і вологе повітря осідає на бронхах і трахеях завойовує легені так холод завойовує скло вивішуючи на здобутій території свої химерні прапори паморозі і високі переможні звуки сурми проступають на шкірі і найневибагливіший грек не захотів би її на пергамент їдким потом і удари мачете зрештою вже нічим не відрізняються від манірних помахів віяла повітря як і вода ти пам'ятаєш про це завжди на мить розходяться перед тобою щоб через подих знову дивитися тобі в спину байдужим некліпним поглядом своєї суцільності в руках п'яненької пані на якійсь занудній вечірці однак береги занурюються у ріки і стають ними береги між двома ріками стають ними вдвоє швидше п'яненька пані з віялом депортована у невідомому напрямку