|
БОГДАН СКАВРОН
***
В сузір'ї вікон
є чорна діра
моєї присутності
вокзальний перон
як Голгофська гора
куди утікають ісусики
Вагон розіпне
на полицях мій сон
і викине на чужі вулиці
хтось сумно зітхне -
у сузір'ї вікон
з'явилась діра неприсутності
Та гризтись не варто
залізе весна
в пустелю постелі зім'ятої
зустрінемось завтра
поблизу хреста
за кілька хвилин до дев'ятої
***
знайти собі колір
залити за комір
украсти у долі
а далі - Далі:
слони довгоногі
козли довгорогі
і вічні дороги
довкола землі
прикинутись птахом
позбутися страху
покласти на плаху
а потім - на всіх
в садках біля хати
з хрущами зітхати
але психіатри
напишуть що псих
бо втрачено колір
опущено комір
нема в мене долі
Далі давно зник
птах в небі втопився
страх тінню вчепився
і з плахи звалився
мій грішний язик
***
листя птахами невмілими
падає з криком і матами
у відчай і трохи в екстаз
осінь танцює вікнами
осінь танцює автами
осінь танцює джаз
зітхаєш літами і літами
втіхами втомами втратами
може останній вже раз
осінь танцює вікнами
осінь танцює автами
осінь танцює джаз
***
ти дивишся вгору
нагадуєш хвору
і злякано-гордо
малюєш знак Зорро
не бійся люба це тільки
з неба зірвалася зірка
ти дивишся вгору
як в шклянку з кагором
з якої потвора
влізає до горла
не бійся люба це тільки
впала іще одна зірка
ти дивишся вгору
в Содом і Гоморру
чи в темну комору
чи в страх коридору
не бійся люба це тільки
падає ще одна зірка
не бійся люба не бійся
зараз впаде на нас місяць
це зовсім не страшно погодься
зараз впаде на нас сонце
не бійся люба не треба
це падає падає небо
***
вмирає біль пізнавши смак вина
вмирає він пізнавши смак вини
десь за стіною - ще одна стіна
десь за спиною - силует спини
у дзеркалах ілюзія війни
з-під шафи лізе злий зелений ґном
живе вино потребою вини
живе вина породжена вином
хтось венами тупий смакує ніж
і воду в ванній перетворює в вино
стоптавши небо ґномик Білосніж
ступив на землю вийшовши в вікно
десь до стіни притулена спина
десь за спиною - холод від стіни
вмирає біль пізнавши смак вина
вмирає він пізнавши смак вини
***
дикі ангели знову збираються в вирій
зі свистом твістують над містом
закрий усі вікна всі двері і діри
закрий мені очі - я свійський
криві небеса перелітної віри
закрий на замок і защіпку залізну
обскубана зграє зварйованих звірів
танцюй свій диянгольський твістик
посидь біля мене приблудна монашко
помовч ні про що по-російськи
ця чорна пір'їна була така завжди
ти ж бачиш - я свійський я свійський
***
дванадцятий труп з моря викинув шторм
до нього летять чорні душі ворон
паси мої птиці Петре
лиш п'яний двірник із розбитим чолом
хитає поклони і йде за Христом
сліди замітає веслом
|